Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №51 Рівненської міської ради

Емоційно-вольова готовність до школи

    

Емоційно-вольова готовність - сформованість довільності основних психічних процесів і поведінки, самоорганізованість, уміння зосередитися, управляти емоціями. Йдеться про уміння не стільки слухатися, скільки слухати, вдаватися в зміст того, про що каже дорослий.

Річ у тому, що дитині треба навчитися розуміти і приймати завдання вчителя. Для цього необхідно, щоб дитина могла зосередитися на інструкції, яку отримує від дорослого. Яким чином розвивати таке уміння у дитини? Дуже просто, даючи їй різні нескладні завдання. При цьому обов'язково просіть повторити ваші слова, щоб переконатися в тому, що дитина усе почула і правильно зрозуміла. Для тренування вольової готовності часто використовують малювання геометричних фігур в певній послідовності під диктування або за заданим зразком. Можна так само попросити дитину підкреслювати або викреслювати певну букву або фігуру в запропонованому тексті. Такі вправи розвивають увагу, уміння зосереджуватись на завданні. Якщо якість виконуваної дитиною роботи стабільна, можна говорити про її вольову готовність. І найголовніше - займаючись з дитиною, намагайтеся не критикувати її та обов'язково хваліть за добре виконану роботу.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1.      Для дитини ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови наслідуючи, слу­хаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.

2.      Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілку­ються з нею, розмовляють.

3.      У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та анти­патії. Поважайте її неповторність.

4.      Ставте для себе та для дитини реальні завдання. Ведіть і спрямовуйте, але не підштовхуйте.

5.      Забезпечуйте дитині широкі можли­вості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкатися руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

6.      Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбовува­ти, будувати, складати невеликі за розмі­ром деталі, зображення тощо.

7.      Забезпечуйте всі можливості та умо­ви для повноцінної гри дитини. Гра—це її провідна діяльність, це її ро­бота, «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготов­лена до навчання в школі».

8.      Запровадьте для дитини вдома єди­ний режим і обов'язково дотримуйтеся його виконання всіма членам родини.

9.      Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

10.  Необхідною умовою емоційно-вольо­вого розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку всіх членів родини.

11.  Не завищуйте і не занижуйте само­оцінку дитини. Оцінюйте її результати адекватно, і доводьте це до її відома.