Дошкільний навчальний заклад №51 "Горобинка" Рівненської міської ради

Результати обстеження рівня розвитку психічних процесів всіх вікових груп

 

Діагностична робота в молодших групах проводилася за методикою В.Л.Шарохіна.

Кількість досліджуваних: 82 дитини, віком до 4 років.

Загальний висновок діагностики дітей молодших груп ДНЗ №51

за квітень 2017 року

Кількість досліджуваних – 82 дитини

високий рівень - 21 дитина (27%);

вище середнього рівень - 31дитина (38%);

середній рівень – 23 дитини  (28%);

низький рівень – 7 дітей  (8%).

      Психодіагностичне дослідження, яке було спрямоване на визначення рівня розвитку психічних процесів у дітей молодшої ланки за віковими показниками, дало наступні результати. Найкращий показник високого розвитку дітей зафіксовано у дошкільників груп №8 (31%) , дещо нижчі показники в групі №5 (24%) та групі №9(21%). Позитивним є ситуація, що склалася в групі № 5 згідно результатів дослідження по вище середнього рівню розвитку, число таких дошкільників становить 48% від суми обстежених дітей, в 9-ій групі 43% дітей, в 8 - тій 24%. Середній рівень розвитку психічних процесів в дошкільників групи №5 складає 20%, в 9-тій групі - 29%, 8 - й - 34%. На кінець року встановлений показник низького рівня, по віковій категорії він становить - 8%. Таким чином, спостерігаємо, що конкретного “лідера” у розумовому розвитку дошкільників визначити важко, оскільки кожна група має свої переваги.

     Діагностична робота в середніх групах проводилася, також, за методикою В.Л. Шарохіна, щоб з’ясувати рівень розвитку пізнавальних процесів.

Кількість та контингент досліджуваних: 101 дитина віком до 5 років.

Загальний висновок діагностики дітей середніх груп ДНЗ№51

за квітень 2017 року

Кількість досліджуваних – 101 дитини

високий рівень - 21дитина (21%);

вище середнього рівень – 39 дітей (39%);

середній рівень – 32 дитини(32%);

низький рівень – 9 дітей (9%).

Психодіагностичне дослідження, яке було спрямоване на визначення рівня розвитку психічних процесів у дітей середньої ланки за віковими показниками, дало наступні результати. Однакові показники високого розвитку зафіксовано у дошкільників всіх груп №6 (21%), №3 (22%), №4 (20%). Позитивним є ситуація, що склалася в групі №4, згідно результатів дослідження, по вище середньому рівню розвитку, число таких дошкільників становить 46% від суми обстежених дітей, в 3-ій групі 31% дитина, в 6-тій 38% дітей. Середній рівень розвитку психічних процесів в дошкільників групи №3 складає 41%, в 6-тій групі - 29%, 4 - тій - 26%. На кінець року встановлений показник низького рівня, по віковій категорії він становить - 9%.

У старших групах проводилося діагностичне обстеження рівня розвитку пізнавальних процесів за методикою Нємова Р.С.

Було обстежено 113 дітей.

Загальний висновок діагностики дітей старших груп ДНЗ№51

за квітень 2017 року
Кількість досліджуваних 113 дітей.

високий рівень  - 34 дитини (30%);

вище середнього рівень - 46 дітей (41%);

середній рівень - 32 дитина (28%);

низький рівень - 1 дитина (1%).

На кінець навчального року у старших дошкільних групах маємо змогу зробити об'єктивні висновки про рівень розвитку їхніх психічних процесів. Згідно отриманих даних найвищі показники по високому рівню розвитку пам'яті, мислення, уваги, уяви та ін. пізнавальних процесів мають діти групи №12 (36%), наступними є дошкільники групи №7 (29%), №13 (27%). Однак, групи №12 та №7 мають перспективні показники по достатньому рівню (група №12 -47%, №7 - 42%). Показники середнього рівня розвитку дещо вищі у групи №13(40%). Показники низького рівня у групах №7,13 не зафіксовано, а в групі  № 12- 1 дитина (1%) має низький показник.

Загальний висновок діагностики розвитку пізнавальних процесів всіх груп

Обстежено 296 дітей

високий рівень  - 76 дітей (26%);

вище середнього рівень - 116 дітей (39%);

середній рівень - 87 дітей (29%);

низький рівень - 17 дітей (6%).

 

Ігри та вправи для розвитку психічних процесів

Вправи, що розвивають пам`ять.

«Знайди предмет». Дитині пропонують запам`ятати предмети, які зображені на 3-4 картинках. Він повинен їх назвати вголос. Після цього йому потрібно відшукати їх зображення в безладно розкиданих 10-12 картинках. Така вправа добре проводити при вивченні букв і цифр. Можна для цього використовувати спеціальну касу букв і цифр. «Малюємо образ». Називайте слово (предмет, явище, почуття) і запропонуйте малюкові намалювати той образ, який у нього виникає. Це не повинно бути обов`язково зображення предмета. Нехай дитина проявить фантазію. Продиктувавши 4-7 слів, попросіть його назвати слова в тому порядку, в якому ви їх говорили.

Вправи та ігри, що розвивають мовні та фонетичні навички. «Хлоп-хлоп». Називайте дитині слова, попередньо домовившись з ним, що почувши слово, яке починається на певний звук, він буде плескати в долоні. Можна ускладнити завдання, запропонувавши плескати при слові, яке закінчується на конкретний звук або ж, якщо цей звук знаходиться в середині слова. «Слова-вороги». Запропонуйте малюкові підшукувати слова, протилежні за значенням тим, які ви називаєте (слова-антоніми). Наприклад, солодкий - гіркий, гарячий - холодний, день - ніч, весело - сумно. «Склади оповідання». Дитині пропонують скласти невелике оповідання (на 3-4 речення), використовуючи названі слова. Наприклад, слова: «зелений ліс, стигла ягода, повна корзина, весела пісня, лісове озеро».

Вправи, що розвивають мислення. «Вгадай-но!». Запропонуйте дитині зобразити тварину, птицю, транспортний засіб. При цьому йому не потрібно видавати звуки, зображати потрібно тільки мімікою і рухами. Потім помінятися місцями, тепер дитина повинна вгадати, що зображує дорослий. «Хто ким (чим) буде?» Дитині пропонують відповісти, хто ким (чим) буде. Наприклад, яйце - курчам, черепашкою, сніг - водою, хлопчик - чоловіком і так далі.

 

Вправи та ігри, що розвивають увагу. «Плескаємо». Називайте дитині слова, домовившись попередньо, що він плескає, якщо почує назву квітки. Можна ускладнити завдання, запропонувавши при цьому вставати, якщо ви називаєте слово, що позначає тварину. «Розфарбуй другу половинку». Запропонуйте малюкові розфарбувати другу половинку картинки, так само, як розфарбована одна з них. Більш складний варіант вправи передбачає домалювати другу половинку малюнка, потім розфарбувати його за зразком першої половинки.