Дошкільний навчальний заклад №51 "Горобинка" Рівненської міської ради

Дитячі страхи

 Часто батьки стурбовані проявами дитячих страхів. Ці страхи характерні для певного віку і є показником повноцінного розвитку емоційної сфери дитини. Для здорового, нормально розвиненого малюка переляк і страх - природна реакція, що проявляється в процесі пізнання оточуючого світу. В дошкільному віці страхи виникають частіше, ніж у подальші роки.

Для кожного віку характерні свої страхи.

  • У 2 роки виникає страх раптової, неочікуваної появи незнайомого різкого звуку, болю, висоти, самотності, може виникнути страх перед тваринами, транспортом, що рухається. Частіше за все малюк цього віку боїться темряви.
  • У 3 роки з'являється страх перед покаранням.
  • Від 3 до 5 років багато хто з дітей боїться казкових персонажів (частіше Бабу Ягу, Кощія, уявних „монстрів"), болю, неочікуваних звуків, води, транспорту, самотності, темряви і замкнутого простору.
  • У 6 років інколи з'являється страх смерті (власної та батьків), він проявляється не прямо, а в боязні нападів, пожеж, стихій.

 Дошкільники дуже чуттєво реагують на конфлікти в родині - це посилює страхи. Нерідко страхи проявляються при хворобах когось із дорослих в сім'ї, операціях. Перераховані страхи мають тимчасовий, перехідний, віковий характер, з ними не треба боротися, просто підтримуйте і заспокоюйте малюка, приймаючи таку особливість його психічного розвитку.

Однак бувають інші страхи, що називаються невротичними. В їх основі - психічна травма, невміння дорослого впоратися з віковими проблемами дитини, жорстокість у відносинах, конфлікти у сім'ї, висока тривожність у батьків. Такі страхи самі не проходять, необхідна допомога спеціалістів (психолога, психотерапевта), зміна стилю виховання. Допомагають подолати страхи ігрові методики-корекції: малювання страхів; складання казкових історій з доброю кінцівкою і програвання їх у сім'ї.

Якщо в дитини неспокійний сон з кошмарами, їй важко засинати, вона страшиться темряви, у неї занижена самооцінка, це означає, що дитина чогось боїться.

Як уникнути виникнення й закріплення страхів:

  • Ніколи не зачиняйте малюка в темній незнайомій кімнаті.
  • Не залякуйте дитину (віддам чужій тітці, прийде Баба Яга і забере тебе, не підходь, собака вкусить тощо).
  • Перетворюйте злих героїв на добрих (вигадуйте казки - як Баба Яга стала хорошою, як павучок допоміг дівчинці вийти з лісу...).
  • Не перенавантажуйте фантазію дитини: іграшки мають відповідати віку, виключіть з дитячого перегляду агресивні фільми та мультфільми, обережно відбирайте книги для читання (у 3 роки дитина може злякатися вовка з «Червоної Шапочки», а 2-річному малюкові ні до чого купувати робота зі зброєю чи крокодила з роззявленою пащею).
  • Заздалегідь готуйте дитину до садочка і школи.
  • Підвищуйте самооцінку малюка.
  • Подолайте власні страхи (перед транспортом, ліфтом, собакою тощо) і не заражайте ними дітей. Враховуйте, що більш за все схильні до розвитку страхів емоційно-чуттєві та вразливі діти, а також діти, у яких дуже добре розвинена уява.
  • Заохочуйте розвиток самостійності, нехай малюк відчує, що він багато вміє, багато знає.

Практичний  психолог – Бритвич Л. М.