Дошкільний навчальний заклад №51 "Горобинка" Рівненської міської ради

Умови для розвитку музичних здібностей дошкільників

Досліджуючи чинники, що сприяють розвитку музичних здібностей, науковці дійшли висновку, що і спадковість, і середовище мають однакову вагу. 

 

Отже, ступінь розвитку музичних здібностей дитини значно залежить від умов, в яких вона зростає, зокрема від того, чи має вона змогу активно насолоджуватися музичним мистецтвом: слухати багато музики, аналізувати її, співати, грати, танцювати, виявляючи свою фантазію. згідно з «Класичним» визначенням, запропонованим Борисом Тепловим, здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які, зокрема:

ü  відрізняють одну людину від іншої;

ü  визначають успішність виконання тієї чи тієї діяльності;

ü  не обмежуються спеціальними знаннями, уміннями та навичками.

Музині здібності у людини зазвичай виявляються вже в ранньому віці. Обдаровані діти цікавляться будь-якими об’єктами, що звучать незнайомими тембрами. Деякі малюки починають наспівувати раніше ніж говорити, відгукуються на музику емоційними рухами тіла. У два-три роки вони розрізняють мелодії, добре інтонують, повторюють голосом. Проте  хороший слух і здатність відтворювати запропоновану інтонацію, ще не є показниками видатних музичних здібностей. Їх головна ознака – це бажання творити: коли дитина пробує добирати мелодії на інструменті на слух; імпровізувати, фантазувати під час гри на інструменті або співу, вигадувати продовження знайомих музичних творів тощо. Якщо батьки або педагоги помітять такі нахили у дитини – їм варто підтримати хвилю її зацікавленості музикою, яка в майбутньому може визначити навіть професію.

Музичні заняття: мотивація та підтримка розвиток музичних здібностей дошкільника відбувається під час музичних занять, розваг, музично-театралізованих свят, у повсякденному житті – слухання аудіозаписів, самостійне музикування, музичні ігри, ранкова гімнастика під музику тощо.

При цьому провідною формою організації дітей, під час якої їм прищеплюють основи музичної культури, є музині заняття у дитячому садку. На музичних заняттях педагогу бажано дотримуватися таких принципів, як-от:

ü  створювати атмосферу поваги до кожної особистості, її інтересів, до думки про музику;

ü  заохочувати щонайменшу індивідуальну виразність виконавства;

ü  підтримувати творчі прояви в музичній діяльності дітей;

ü  радіти за успіхи.

Окрім універсальності схвалення – «молодець»,- педагог має давати мотиваційну оцінку діяльності дитини бо групи вихованців. Порівнювати можна лише результати діяльності однієї дитини на певних етапах і за жодної обставин не протиставляти досягнення кількох дітей, порівнюючи їх. Схвальними щодо діяльності дитини можуть бути такі слова : чудово, неймовірно, талановито, незвично, творчо, сміливо, цікаво.

Збагачення емоційного досвіду

Музика «запрошує» дитину до світу емоцій, радісних переживань, різних відчуттів розвиває емоційну культуру і забезпечує чуттєвий досвід. Але в дошкільному віці дитина ще не може сповна передати словами свої естетичні переживання. За цих умов педагогу варто «розговорити» дитину рефлексивними запитаннями, як-от : «Що ти відчув/відчула? Що викликала музика в твоєму серці? Які образи намалювала твоя уява під час слухання музики? Вони принесли відчуття радості чи смутку, чому? Якими кольорами «відгукнулася» музика в твоїй душі?»

Під  час пошуку відповідей та такі запитання дитина навчається прислухатися до своєї відчуттів. У неї збагачується емоційний досвід й удосконалюється мовлення. Адже дитина не лише ознайомлюється з виразними характеристиками музики, а й вчиться визначати власний емоційний стан.

Характеристики  емоційного стану можуть бути такими :

ü  збуджений, бентежний, тривожний, насторожений, здивований, неспокійний, знервований, поривчастий;

ü  радісний, веселий, яскравий, захоплений, щасливий, іскристий;

ü  сумний, журливий, занепокоєний, жалібний, смутний, пригнічений, знебарвлений;

ü  спокійний, просвітлений, добродушний, сонливий, ідилічний;

ü  елегійний, несміливий, нерішучий, розгублений, вразливий, покірний, беззахисний, трепетний, сором’язливий, чутливий;

ü  величний, тріумфальний, чутливий;

ü  грізний, нещадний, гнівний, розлючений, злий, владний, жорстокий.

Дитина має навчитися аналізувати свої враження від прослуханої музики, аргументувати свою думку. Ш педагог, який надає можливість дітям по-справжньому відчути твір мистецтва, «пропустити» цього через себе, гідний називатися вихователем дитячих душ.

Як «подружити» дитину з музикою

Більшість дітей, маючи особливих музичних здібностей, залюбки співають, танцюють та грають на дитячих музичних інструментах у колі своїх друзів та родичів. Проте є й такі діти, які психологічно замикаються у «спілкуванні» з мистецтвом : уникають виступів, навіть колективних; бояться співати, соромляться танцювати тощо.

Батька таких дітей педагог має порадити :

ü  вдома часто хвалити свого маленького співака або музиканта;

ü  грати в «школу», де дитина-вчитель демонструє, як треба співати, танцювати під музику, відстукувати ритм тощо;

ü  заохочувати показувати результат свого навчання – татові, бабусі, гостям тощо;

ü  записувати виступи дитини на відео, відтак разом переглядати їх і висловлювати лише приємні емоції-враження;

ü  влаштовувати «хвилинки музики» кілька разіва на тиждень і певний день та час.

Взаємодія дітей, педагогів та батьків

Аби дошкільник розвивався гармонійно і різнобічно, мають об’єднати зусилля все дорослі, що його оточуються : батьки, бабусі і дідусі, музичний керівник, вихователі. освітній процес буде ефективним, якщо відбуватиметься в атмосфері партнерської взаємодії, співтворчості. Дорослі мають уважно ставитися до найменших творчих проявів у діяльності дитини, обов’язково відзначати її особисті успіхи, самостійність, активність та ініціативність у виконанні певних музичних завдань.

Наприклад, дитина співає або грає улюблену мелодію, варіює її; виспіває власне ім’я, згадує відомі музичні забави, співаночки, хороводи, імпровізує на дитячому інструменті ; влаштовує міні-концерти для ляльок і дітей у групі і удова, рухається під музику, втілює у пластичних рухах сюжет казки тощо. Чудово! Похвалітьі продемонструйте своє захоплення.

Розвиток дитини відбувається лише у процесі співпраці з дорослим шляхом наслідування останнього. Тож діяльність музичного керівника та педагога для дошкільника є еталоном (спів, гра), джерелом інформації мотивом (заохочення, схвалення, зауваження) активізації дій.

Дорослі мають пам’ятати : Їхній власний естетичний смак, творча вигадка, ініціативність, своєчасна підтримка дитячого інтересу до мужики та організація сприятливий психологічних умов для відповідних занять є визначальними.

Дитяча обдарованість виявляється по-різному. Хтось із неабияким захопленням слухає музику та співає, хтось – неначе байдужий до цього. І робити висновок, що ті чи ті діти від природи «не музикальні», у них немає слуху і розвивати цього безперспективно – не можна.

У кожної дитина можна пробудити любов до музики, розвинутиподаровані природою музичний слух та голос. Це засвідчує життєва практика й наука.

Тож нехай для педагогів та батьків стануть дороговказом такі гасла : «Немає нездібних – є ті, хто опановує по-іншому! Немає імпульсивних – є безпосередні! Немає повільних – є розважливі! Немає ледачих – є розслаблені! Немає боязких – є обережні! Немає гіперактивних-  є енергійні! Немає дратівливих – є чутливі! Немає впертих – є наполегливі! Немає необдарованих – є ті, які розквітнуть згодом!»

Підготувала: музичний керівник Шиляєва Л. М.