Дошкільний навчальний заклад №51 "Горобинка" Рівненської міської ради

Як підготувати виступ до засідання педагогічної ради

Професія педагога, як жодна інша, зобов'язує віртуозно володіти мистецтвом публічних виступів як важливим засобом педагогічної комунікації.

У професійному спілкуванні педагогів за­лежно від змісту, призначення, способу виголошення та обставин спілкування виокремлюють такі найпоширеніші жанри публічних виступів, як: доповідь, промова, лекція, виступ, участь у дискусії. Усі ці жанри публічних виступів кожен педагог час від часу вико­ристовує у своїй фаховій діяльності. Адже активна участь у різних формах методичної роботи, зокрема в засіданнях педагогічної ради, є обов'язковою для підвищення фахової майстерності. Саме на за­сіданні педагогічної ради можна розв'язати актуальну проблему, об'єднати педагогів-однодумців, дізнатися про новини та сучасні тенденції в розвитку дошкільної освіти, спланувати майбутню діяль­ність. А ще засідання педагогічної ради є майданчиком для обміну педагогічним досвідом. Щоб презентація педагогами власного досві­ду роботи або ж виступ з того чи того питання порядку денного засі­дання педагогічної ради були цікавими та корисними для учасників, доповідачам необхідно ретельно підготуватися.

Основним завданням  є окреслення кола питань, які має охоплюва­ти ваш виступ, по суті, складання орієнтовного плану. Із цією метою варто проаналізувати дотичні до теми виступу матеріали, зокрема фахові публікації чи інші форми представлення перспективного пе­дагогічного досвіду.

Під час складання тексту виступу ми опираємося на досягнен­ня психолого-педагогічної науки та перспективний педагогічний досвід. Варто оцінити й позитивний досвід діяльності педагогічного колективу дошкільного навчального закладу, щоб навести зрозумілі для всіх приклади та схвалити досвід роботи своїх колег.

Щоб виступ був цікавим та мав прикладний характер, теоретич­ні положення підсилюємо практикою - прикладами з досвіду сво­єї професійної діяльності. До виступу варто дібрати ілюстративний матеріал, наприклад рисунки, фотографії тощо.

Текст виступу можна написати повністю або ж у формі тез. Це залежить як від досвіду педагогічної роботи доповідача, так і від його досвіду виступів перед аудиторією.

Тези мають містити ключові слова, цифрові дані та стислу ін­формацію, складну для запам'ятовування. Це скорочує та поліпшує виклад змісту виступу. Для зручності ключові слова варто виділити.

Якщо досвід виступів перед аудиторією незначний, слід написа­ти повний текст виступу. Після оформлення тексту необхідно його перечитати та переконатися у тому, що виклад змісту виступу гра­матично правильний, лексично багатий, синтаксично різноманітний. Адже, як правило, виступи педагогів додають до їхніх портфоліо, а також до матеріалів засідання педагогічної ради.

Тож, корегуючи текст, слід:

ü  довгі речення замінити короткими або поділити;

ü  вставити риторичні запитання, які збагатять інтонацію, по­жвавлять виклад, змусять стежити за ходом думки;

ü  структурувати частини виступу та виразити смислові зв'язки між ними словами: по-перше..., по-друге.... з одного боку..., а з другого..., отже... тощо;

ü  визначити, де потрібні паузи, і позначити їх в тексті;

ü  увести в текст звертання до слухачів.

Дуже важливо почути і побачити себе ніби збоку. Допоможе в цьому аудіо- чи відеозапис виступу під час репетиції. Також можна попросити про допомогу друзів чи колег, які здатні об'єктивно оці­нити ваш виступ.

Не намагайтеся вмістити дуже багато матеріалу в обмежений за часом виступ. Інакше ви ризикуєте перевищити регламент, а під час виступу повсякчас переключатися з однієї тези на іншу, що, без­умовно, негативно позначиться на якості виступу. Для зручності увесь підготований матеріал необхідно структурувати відповідно до ступеня переконливості - більш та менш переконливий. Більш переконлиіий слід озвучити під час виступу. Про решту матеріалу можна згадати наприкінці і запропонувати охочим ознайомитися з ним після доповіді або самостійно.

Перед початком виступу потрібно розслабитися та встановити зоровий кон­такт з аудиторією, на мить затримуючи погляд на кожному з присутніх.

Зазвичай слухачі погано сприймають читання тексту під час виступу, оскіль­ки це ускладнює безпосередній контакт між доповідачем та аудиторією. Крім цьо­го, зачитування деколи асоціюють з не­достатньою компетентністю доповідача. Тож у жодному разі не варто читати текст виступу. Найліпше аудиторія сприймає природну невимушену розповідь.

Під час виступу варто вживати ті слова й вирази, які часто використовує­те у повсякденному спілкуванні. Це допо­може утримати увагу членів педагогічної ради.

Також важливо не говорити надто го­лосно чи надто тихо, занадто швидко або повільно. Під час виступу утримувати ува­гу аудиторії можна, підвищуючи чи зни­жуючи тон голосу. А ще з цією метою слід використовувати паузи, зміни темпу й ін­тонації мовлення.

Важливо контролювати свою жести­куляцію. Хоча жести та міміка доповню­ють та увиразнюють наше мовлення, не варто ними захоплюватися. Вони мають бути доцільними та адекватними і логічно поєднуватися зі словами доповідача.

Жести мають лише супроводжувати розповідь, а не відволіка­ти слухачів та заважати сприймати інформацію.

 

Виступаючи перед колегами, пам'ятайте, що найголовніше - бути ввічливими, привітними, доброзичливими та впевненими в собі. І тоді усі ваші слова будуть сприйняті та зрозумілі колегами так, як ви задумали!